«Соломія Крушельницька: шлях до світового визнання» Мґр. Василь Гречинський (музичний керівник та дириґент українського хору «Думка» в Нью-Йорку)

December 1, 2012


Доповідь присвячена 140-річчю від дня народження великої української співачки Соломії Крушельницької. Голос Соломії Крушельницької захоплював силою звуку, дзвінкістю, соковитістю, оксамитовістю, гнучкістю, досконалою вокальною дикцією, віртуозною технікою, благородним тембром, далекозвучністю, ліризмом і драматизмом.


Соломія Крушельницька шлях до світового визнання
Презентація

У НТШ-А ВІДЗНАЧЕНО ЮВІЛЕЙ СОЛОМІЇ КРУШЕЛЬНИЦЬКОЇ

1 грудня 2012р. учасники чергової суботньої імпрези в будинку НТШ-А в Нью-Йорку неначе побували у кількох великих оперних театрах світу одночасно. У своїй лекції на тему «Соломія Крушельницька: шлях до світового визнання» маґістр Василь Гречинський запронував увазі слухачів унікальні архівні світлини та авдіозаписи сольоспіву славетної української співачки, розповів про її тріюмфальні виступи на оперних сценах Львова, Варшави, Відня, Міляну, Буенос-Айресу. Лекцію В.Гречинського було виголошено на відзнаку 140-ї річниці від дня народження великої артистки. Важливою складовою лекторського успіху було опертя на історію виготовлення грамофонових записів виступів співачки, і це було тим більш важливо, що до сьогоднішнього часу таких записів збереглося небагато.

Василь Гречинкський

У першій частині розповіді присутні неначе знова усвідомили глибокий зв’язок Соломії Крушельницької з рідним українським народом, якому все своє життя вона самовіддано служила. Велике значення у розвитку патріотичних почувань співачки відіграло домашнє середовище: батько походив зі спадкової священицької родини, мати була дочкою галицького поета Григорія Савчинського. З дитинства дівчинку оточували портрети Тараса Шевченка, Івана Франка, у старшому віці у неї зав’язується тривале листування з Михайлом Павликом, якого вона глибоко поважала як духовного та вченого наставника у пошуках відповідей на проблеми тогочасної доби. По вдалому сценічному дебюті рідні Соломії, і передусім її батько, підтримали співоче обдарування дівчинки, допомогли здобути високу музичну освіту спочатку у Львові, а відтак і в Міляні, – на обставинах її освіти та перших оперних успіхів В.Гречинський зупинився детально.

Подальша частина доповіді була присвячена характеристиці неповторних професійних рис соломіїного солоспіву, її здібностей до вивчення чужих мов – адже Соломія Крушельницька, – зазначив В. Гречинський, – співала оперні арії та виконувала старовинні, клясичні, сучасні й народні пісні сімома мовами — італійською, французькою, німецькою, англійською, еспанською, польською й російською. Усі концерти закінчувала виконанням українських народних пісень. Вона з легкістю перевтілювалася в образи сценічних героїв, кожна опера була для неї новим тріюмфом. Автори численних газетних та журнальних рецензій (їх рясно цитував В. Гречинський) називали Соломію Крушельницьку незабутньою Аїдою, унікальною Джокондою, дивовижною Валькірією, ідеальною Брунгільдою, чарівною Чіо-чіо-сан… Після Міляну довгих сім років Соломія Крушельницька була окрасою оперної сцени в далекому Буенос-Айресі.

Мистецькі успіхи Соломії Крушельницької відкрили для неї двері усього світу. Її пам’ятає Італія. Щороку, в дні пуччінівських свят, до будинку у Віяреджо, де вона жила, приносять квіти. В будинку-музеї Пуччіні над піяніном композитора – велика фотографія Соломії Крушельницької. Пам’ятник Шеллі на березі Тірренського моря – теж згадка про Крушельницьку. Це з її ініціятиви Чезаре Річчіоні, тодішній мер Віяреджо, поставив пам’ятник на місці трагічної загибелі поета. Тільки той, хто пройде Соломіїними стежками, намагаючись відтворити її славний шлях, по-справжньому зрозуміє чари і
небезпеку тієї дії, яку ми призвичаїлися називати служінням мистецтву.

В. Гречинський особливо наголошував, що у кожному своєму сольному концерті, де б то не було, Соломія Крушельницька виходила на сцену з українською народною піснею, несла цю пісню в життя далеко за межами Батьківщини. Її життя в камерній музиці тривало ще не одне десятиріччя після закінчення оперної кар’єри. Знаменною подією в її творчій кар’єрі було концертне турне та зустрічі з українськими еміґрантами в Північній Америці в 1927 році. Вона безмежно любила свій народ, свій край. На вершині її світової слави цей кревний зв’язок ставав ще сильнішим. До кінця свого життя Соломія Крушельницька була вірна своєму покликанню, і від 1946 до 1952 року була професором на катедрі вокального співу Львівської державної консерваторії ім. Миколи Лисенка. Поховано Соломію Крушельницьку на Личаківському цвинтарі, у Львові. На могилі — юний Орфей з арфою в руці — символ музики, якій вона присвятила все своє життя.

Пресова група НТШ-А