December 18, 2010
Зірка Дерлиця (Нью-Йорк)
Олена Дженнінґс (Нью-Йорк)
Оксана Луцишина (Тампа, Флорида)
Марія Шунь (Нью-Йорк)
Василь Махно (Нью-Йорк)
Орест Попович (Нью-Йорк)
Олена Галета
* * *
Тут шанують дивацтва.
Найнадійніші друзі – ті,
Хто дерзає молитись
і просити у Бога ласки.
На бабусині казки
щонеділі ідуть святі,
Піднімаючи плити,
ніби добрі кавалки паски.
Ти, назвиклий до мандрів,
до конечних дорожніх витрат,
Облямівками слів
прикриваючи вицвілу душу,
Замість звичного «мушу»
поцілуєш у руку Петра,
І не те що гріхом –
навіть подихом тишу не зрушиш.
Тут забуто про час.
По долинах цвітуть ялівці.
На південній стіні
набираються сонця ікони.
Апологія світла.
Тільки фарби, папір, олівці…
І як Бог не простить –
то, принаймні, уже не боронить.
Зірка Дерлиця |
Zirka Derlycia
it was something my mother said
something about my father’s drowning
almost
at the Bereza Kartuzka concentration camp
and being saved
somehow
by the icon of the Blessed Virgin
still on the wall
so long ago
so far away
another story about my hero dad
too good for truth
who survived his life
so many times
only to die
when I arrived
with need of him
so I Google the Web
to learn about my dad
from survivors of Bereza
who suffered his fate
and wrote it down
nothing I’ve learned
has brought him closer
than these details of his torture
imprisoned
with no reason given
no chance of appeal
hanging there
like a slab of meat
I see you there
shivering
hungry
cold
dirty in rags
covered in filth
bleeding
hiding your spirit deep
inside belief
that God will help
you endure curses
insults
humiliation
beatings designed to break your mind
while keeping your tortured body
alive
like the government lie
that this is only a detention camp
and you emerged
a year and a half later
your sanity intact
resumed your life
but you were changed inside
I wonder how?
Олена Дженнiнґc |
Олена Дженнінґс
ІЗОЛЯЦІЯ
Переклад з англійської Дзвінки Матіяш
Сонце світить на материнку й чебрець.
Я за кухонним столом чекаю коли ти повернешся.
Все так як у дитинстві. Луна від ударів годинника
по всьому дому. Сьорбаю з пляшок
пиво — на етикетках розвіваються спідниці
і весь час відкриваю книжки на тій самій сторінці.
Якась немолода людина, зморшки навколо очей
немовля на руках. Від такого портрета на очах
сльози. Я відганяю старість, обгризаю нігті, мащуся
кремом. Повторюю промову, яку сказала у них
на весіллі. Слова досі у мене в роті, замкнені так,
як ми в лімузині.
Чекаю і придумую свій портрет, зморшки
навколо очей, немовля на руках.
Хвилини пролітають. Коли повернешся,
знайдеш мене за кухонним столом, темрява
світить на чебрець і материнку.
Оксана Луцишина |
Оксана Луцишина
ТРАВА
на землю, на траву живу і гостролезу
покласти спати сон і всі його дива
я цілий світ, і я з усіх світів пощезну
певніше ніж трава певніше ніж трава
і швидше ніж трава, і не наполовину
а в міліон разів, і ще мільйон по сім
і хай мені бджола нагне свою травину
нічого жодній з них я днесь не оповім
на шкірі, на її траві – дереворити
зубці, зубці, зубці, неначе вістря паль
бо тіло – це лайдак, який не хоче жити
хоч жалощів йому дарованих не жаль
тому що є усе, чого одвік немає
і навіть я і те що у мені живе
цупка трава росте і береги єднає
і колеться і снить і жовкне і пливе
Марія Шунь |
Марія Шунь
ЦЕНТРАЛ-ПАРК
у Черепашому озері Централ-парку
відбивається кришталевий
Український інститут Америки
тінь від нього повзе навскіс
Централ-парк з голови до ніг
оповитий
“шкірою зеленої жаби”
повільно розтягує спину
як перед стрибком
в Черепаше озеро
воскові фігурки мадам Тюссо
функціонують виключно
в лататтєвому режимі
комусь на нерв наступила
тінь індіанського мокасина
а на всіх зайшлих падає
місцева сітка Гармана
в ній заплуталися усі
прийшлі воскові генераліссімуси
та попи в італійських чоботах
(з воску)
індіанський мокасин
від них виявився спритнішим
та
пророслим у час
час працює на його просту
майже вимерлу мову
на маленькі мокасинчики
світ у чоботах він давно вже хворий
від міжнародних зносин
зафутболений
зношеними Версаче
два розірвані світи його
чоловічий жіночий
випили весь “Абсолют”
в аеропортному небі Да-Вінчі
італійським чоботом
із м’ячем
світові музеї
вже не в змозі
їх вивищити в ціні та цноті
ціна падає
цнота в словники не вміщена
музей-Метрополітен із Черепашим озером
та Опера-Метрополітен
доводять усім свою м е т р о в і с т ь
але пледам та коцикам
літнього сезону (нью-йоркери опалюються
на рекламних щитах)
трава миліша аніж вони
і ніс втуплений в метр
чистої землі
і тиша що пригоряє
швидким гот-доґом
від опери є миліша
Абсолют чоловічо-жіночий
молиться до мокасинних гаїв
Черепаше озеро
горде зі себе
що воно так довго
доходило до свідомості світу
до Абсолютного Кришталю
Василь Махно | Орест Попович |
СТАРИЙ НОВИЙ РІК Василь Махно окрім трьох празників – в гості ніхто не прийшов -забудь в новорічній листівці я писав що тут замість снігу – російські пенсіонерки я також припускав (у листівці) що – мабуть – наступного року поки я ще видумував – вагався: писати верлібром чи в риму поки вино допили а потім провалились (не в сніг) а в сон |
THE OLD NEW YEAR Vasyl Makhno Translated from the Ukrainian by Orest Popovych except for the three feast days – no one came to visit* – forget it in my New Year’s card I wrote that here instead of snow – Russian women retirees I had also supposed (in my card) that – probably – next year so long as I was still planning-hesitating: whether to write in vers libre or in rhyme until we finished the wine and fell (not into snow) but into sleep *In a Ukrainian carol, people are visited by three feast days during the winter holiday season |