Географія розселення українців у Метрополії Нью-Йорк – Нью-Джерзі: історична ретроспектива та сучасність Олега Воловини та Василя Лопуха

October 23, 2010


Українці в Метрополії Нью-Йорк – Нью-Джерзі

23 жовтня 2010 року в Науквому Товаристві ім.Шевченка відбулася спільна доповідь Олега Воловини і Василя Лопуха на тему «Географія розселення українців у Метрополії Нью-Йорк – Нью-Джерзі: історична ретроспектива та сучасність»

Українці в США – головний предмет наукових досліджень створеного при НТШ-А, у 2009 році, Центру Демоґрафічних і Соціо-економічних Досліджень. Доповідачі представили результати нових досліджень, які базуються на офіційній статистиці – про мову спілкування українців вдома і про вартість будинків, які є у власности українців та фрагмент з аналітичного звіту, який був виконаний на замовленння Кредитової Спілки «Самопоміч» у Нью-Йорку.
У першій частині доповіді, Василь Лопух, звернув увагу на зміст окремих термінів, що ними послуговуються у своїх дослідженнях доповідачі. Ці терміни відповідають змістові категорій статистичних показників Бюра Перепису населення США. Зокрема, коли йдеться про «українську діяспору» то до цієй категорії можна зарахуватти тих , хто народжений в українських родинах, (біологічна дефініція) і ті, хто себе вважає українцем (етнічна дефініція). Коли йдеться про «міґрацію» то головним критерієм є «країна народження», а термін «мова» включає в себе поняття «мова спілкування вдома». Оскільки, іміґрація українців до США має кілька періодів, а основний акцент робиться на співставленні нових іміґрантів, яких прийнято називати «4-та Хвиля», відносно усієї української діяспори у США то ця категорія включає народжених в Україні, що приїхали до США після 1990 року і вважають себе українцями, тобто тут йдеться про «етнічну приналежність» і про «країнународження» (Примітка: в анкеті перепису немає питання про країну народження). Тут також включається тих хто приїхав після 1990 року але народилися в інших країнах. Усіх інших українців, що народилися в США, або приїхали до США в період до 1990 року зараховується до категорії «Не 4-та Хвиля». Коли йдеться про етнічну приналежність то тут треба брати до уваги, що в Анкетах Перепису, або в Анкетах щорічних опитувань, які проводить American Community Survey (ACS) окрім, однозначного визначення ентічности, можна також вказувати на 2 етнічні приналежності “First ancestry” і “Second ancestry”, це стосується родин де є змішані шлюби і вони самі визначають свою етнічну приналежність. Таким чином, офіційна статистика про українців представляна саме цими категоріями.

Згідно офіційної статистики найчисельніша популяція українців у метрополії Нью-Йорк – Нью-Джерзі -123,738 осіб. Проте, зазначив доповідач, тут невраховано кількість осіб, що нележать до категорії нелеґальних мешканців. Очевидно, що реальна кількість українського населення буде дещо більшою а ніж офіційні дані. Географія розселення і динаміка популяції українців у Метрополії не є сталими. Якщо розглядати українську громаду без «4-ї Хвилі» то спостерігається її старіння і скорочення приросту населення. Зокрема у 1980 році в Метрополіїї проживало 83,240 українців народжених у США, а вже у 2006 їх було 73,400. Окрім того, існує внутрішня міґрація яка залежить від особливостей розвитку міської аґломерації, зміни вартости проживання, наявности робочих місць і т.і.. На загальну кількість українського населення суттєво вплинула «4-та Хвиля». У переписі населення 2000 року зафіксовано 33,255 леґальних іміґрантів з нової хвилі. Проте вже у 2006 році кількість українців, що прибула до Метрополії в період 1991-2001 рр скоротилася до 27,310 осіб. Також, різко зменшився наплив нових іміґрантів в період з 2002-2007 їх чисельність становить тільки 5,907 осіб. Незважаючи на те, що з прибуттям «4-тої Хвилі» кількість українців у Метрополії дещо зросла і цим сповільнило загальну динаміку скорочення популяції українського населення але, на жаль, і в Метрополії загалом, і в її частинах: Нью-Йорк та Нью-Джерзі спостерігається зменшення кількости українців і ми маємо від’ємні показники, зокрема: в Нью-Йорку (-4.9%), в Нью-Джерзі (-2.3%) і в Метрополії (-3.9%).

Розглядаючи географію розселення українців «Не 4-ї Хвилі» і «4-ї Хвилі» Василь Лопух зазаначив, що основні місця поселення представників з «4-ї Хвилі» це Бруклин – 56.1%, від загального числа українців, мешканців Бруклина, Квінс – 27.1%, Статен Айленд – 26.5%, а в Мангетені проживає 11,2% нових іміґрантів. Особливу увагу було звернуто на те, що в окремих частинах Метрополії: західня частина Мангетена, південно-східня і центрально-західня частини Квінсу, Статет Айленд – мають позитивну динаміку рост
у українського населення, а в західньому і східньому Бронксі; північному Мангетені; центральному, південно-східньому і південно-західньому Бруклині є відємна динаміка за усіма категогіями українського населення. У нью-джерзійські частині Метрополії позитивний показник росту українського населення спостерігається в усіх західніх «каунті» від Мерсер (Mercer) до Сасекс (Sussex) , а скорочення популяції зафіксовано в «каунті» Берґен і Пасейк.

Особливе зацікавлення викликала інформація, яку представляв Олег Воловина – мова спілкування вдома і вартість будинків, які є у власності українців.

Важко повірити, але станом на 2006 рік в Метрополії українською мовою вдома розмовляє 14,1% а російською – 26.8%. В нью-йоркській частині – українською розмовляють 13.8% і російською 34.9%. Дещо краща ситуація в нью-джерзійській частині де розмовляють: українською – 14.8%, а російською 12.9%.

Доповідач дав пояснення в чому причина такої дивної, на перший погляд, мовної ситуації. Якщо розглянути статистичний показник – «мова спілкування вдома» за періоднами прибуття іміґрантів з України то можна бачити, що серед прибулих 1991-1995 рр. українською розмовляли 18.3% і російською 74.5%. Як відомо, що саме в цей час до США прибували іміґранти з України, здебільшого неукраїнського походження і головним чином російськомовні. Тільки після 1994 року, коли Україна стала учасником розиграшу лотереї «зелена карта», починає змінюватися співвідношення між україно- та російсько- мовними українцями. Зокрема, мава спілкуваня тих хто прибув до США в період 1996-2001 рр. є таким: українською розмовляють 30.5% і російською 65.8%, а серед прибулих в період 2002-2007 рр. українською розмовляють 39.0% і російською 57.0%.

Щоби зрозуміти певні особливості мовної диспропорції, яка виникла в наслідок прибуття «4-ї Хвилі» доповідач звернув увагу на особливості розселення в районах Нью-Йорку. У Бруклині поселилося 68.4% російськомовних іміґрантів з України і тільки 13.6% україномовних. На Статен Айленді 11.9% – україномовних і 36.7% – російськомовних. Перевага україномовних є тілки в: Квінс, україномовних – 29.5%, а російськомовні становлять 26.2%; Мангетені, кількість україномовних є вищою (10.5%) від російськомовних (8.9%) і в Північних «каунті» нью-йорської частини Метрополії україномовних 11.7% та 7.3%.

Статистика іміґрантів з України за показником «мовою спілкування вдома» спростовує усталений стереотип, зокрем про те, що нові іміґранти це тільки вихідці із Західної України. Що це головно сільське населення і т.і..

Знаючи реалії України про те, що російськомовне населення це головним чином мешканці великих промислових міст Північно-Східньої та Південної України можемо ствержувати, що нова хвиля іміґрантів складається з представників усіх реґіонів України серед яких домінують вихідці зі Сходу України.

Очевидно, що серед іміґрантів з України є представники різних етнічних груп (національностей), які можуть мати іншу мову спілкування вдома, в даному випадку йдеться про російську, але відповідаючи на запитаня країна де народився вони вказують Україна тому потрапляють до категорії українського населення в Америці. Проте, завважив доповідач, ми беремо до уваги тільки тих, хто відповідаючи на запитання про етнічну приналежність вказує, що він чи вона є українського походження і приїхали з України.

Значно краща мовна ситуація, щодо української мови в Нью-Джерзійській частині Метрополії. Зокрема в Essex: 23% -україномовних і 17.9% -російськомовних, від 14% до 16% українськомю мовою розмовляють вдома в Union, Warren – Sussex-Morris, Passaic, Middlesex, Hudson, Hunterdon-Somerset, Mercer-Middlesex і тільки в Essex, Mercer-Middlesex SW російською розмовляють 17% та в Passaic і Bergen NE – російськомовних 13%.

Неменш цікавою виявилася інформація про вартість будинків, які є у власності українців. Понад 56% українців, мешканців Метрополії є власниками будинкі, медіяна вартости яких становить 509,305 дол.. Рівень цих показників є вищим а ніж для вцілому для усіх мешканців Метрополії де відповідно власники будинків становлять 53.7%, а меніяна вартости будинків – 450,200 дол.

Олег Воловина звернув увагу, що в обох частина Метрополії українці є власниками будинків, які за шкалою цін належать до трьох вищих категорій зокрема: 13.9% – в межах від 200,000 до 299,999; 35,8% – віл 300,000 до 499,999; 33,0% – від 500,000 до 999,999, а 6,6% або 2,067 власників мають будинки вартість яких 1,000,000 і більше з них 10% у частині Нью-Йорку. Особливий інтерес викликала інформація про власників будинків серед «4-ї Хвилі». 26.2% нових іміґрантів є власниками будинків з них, 38, 6 % з числа тих, хто приїхав до США в пе
ріод з 1991 до 1995 і 18,1% в період з 1996 до 2001. Серед тих, хто приїхав після 2002 року домовласників в списках офіційної статистики ще немає. Слід зазначити, що вартість будинків у власності представників «4-ї Хвилі» доже подібна за своюїми показниками до вартости будинків «Не 4-ї Хвилі» і що найбільш цікаво 6.6% або 202 власників мають будинки вартість яких понад 1,000,000 дол. Ці найдорожчі будинки локалізовані всього у двох «каунтіс» – це південний Весчестер і середньо-західній Квінс. Звичайно, значно більша частина найдорожчих будинків є у власності «Не 4-ї Хвилі», які мешкають в Мангетені: західня частині – 28% і в Східній – 21% від числа будинків, що є у власності українців. В Бруклині: західня частина – 45%, Статен Айленд 3%, північний Нассав – 16%. А ось в середньо-західній частині Квінсу 77% будинків, що мають вартість 1 міл. дол. і більше є у власності «4-ї Хвилі», а 3% – у власності «Не 4-ї Хвилі». Також, в Північній частині Нью-Йорку представники «Не 4-ї Хвилі» є власниками дорогих будинків практично в усіх «каунтіс», а 100% власників з числа представників «4-ї Хвилі», що мешкають у Весчестер, є власниками будинків які належать до категорії найдорожих.

Дещо інша картина в Метрополії, частині Нью-Джерзі. Власниками будинків з найвищої категорії вартости є тільки представники «Не 4-ї Хвилі», проте мадіяна вартости будинків «4-ї Хвилі» є доволі високою від 250,000 дол. до 750,000 дол.

Аналіза і оцінка вартости будинків і кількість домовласників свідчить про те, що нові іміґранти є прагматичними, більше уваги надають рівню матеріяльного достатку своїх родин. Окремі з них, намагаються жити в найбільш престижних і дорогих місцевостях. Звичайно, що існує цінова різниця нерухомостей між Нью-Йорком і Нью-Джерзі. Тому ми можемо бачити, як зменшується кількість представників «4-ї Хвилі» у частині Нью-Йорку а зростає в Нью-Джерзі.

Інформації, що були представлені доповідачами це тільки зріз, який розкриває поле для подальших досліджень, які ведуться науковцями Центру Демографічних та Соціо-економічних Досліджень Українців у США. Олег Воловина, наголосив, що Центр є відкритим для дослідників та зацікавлених у вивчанні української громади в Америці. Окремі цифри, викликають більше запитань а ніж дають відповіть. Тому потрібно робити не тільки аналітичне опрацювання цифрових даних, але й проводити різні додаткові дослідження.

Після доповіді присутні мали ряд запитань. Зокрема, – Чому анкета Перепису 2010 року мала всього 10 запитань? і Як треба було відповісти на запитання про расову приналежність?, бо кількох українських газетах та й в ряді аґітаційних повідомленнях закликали – у відповіді на запитання про расу писати – “Ukrainian”.

Василь Лопух: Анкета перепису чітко запитує про расову а не про етнічну приналежність різниця є очевидною. Тут слід пояснити чому нема запитання про етнічну приналежність і як ми можемо знати скільки українців проживає в США.

Після Перепису 2000 року на всій території США, Бюро Перепису проводить щорічне опитування населення яке називається American Community Survey (ACS), проводиться щорічне опитування населеня. Застосовуючи відповідну методику вибіркового опитування і використовуючи Анкету з розширеним переліком питань де є запитання не тільки про етнічну приналежність але й про мову спілкування вдома, вартість будинку, суму позички на купівлю будинку, кількість автомашин в родині, скільки часу затрачається на доїзд до праці і з праці, про втрату працездатности в наслідок хвороби чи травми (тимчасову чи повну), про освіту та багато інших питань які дають нам можливість мати дуже детальні інформації про американське суспільство взагалі та про українців зокрема. Окрім того, маючи висліди щорічих опитувань тепер непотрібно чекати на поновлення інформації аж 10 років, тобто від перепису до перепису.

Олег Воловина: Центр Демографічних Досліджень отримує від Бюра Перепису поновлені дані щорічних опитувань. Частину з отриманих інформацій ми опрацювали і виставили на нашій веб-сторінці для широкого загалу. Ми хочемо зацікавити економістів, соціологів, демографів та інших дослідників вивчати українську громаду в США. Результат нашої праці дає об’єктивну аналітичну базу на основі якої можна розробляти різні напрямки досліджень. Ця унікальна інформація може бути дуже корисною для наших українських організацій і ми готові співпрацювати з ними. Серед перших замовників була Кредитова Спілка «Самопоміч» у Нью-Йорку, для якої ми зробили обширний аналітичний звіт (на 100 сторінок) про розселенн
я українців у Метрополії. Таку та ряд інших аналіз наш Центр може виконувати для будь-якого реґіону в США.

Пресова група НТШ-А