Академічний підхід та політична кон’юктура у боротьбі за трипільську спадщину в сучасній Україні Олександер Дяченко, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАНУ

October 2, 2010


2 жовтня 2010 року у будинку НТШ-А у Ню Йорку із доповіддю «Академічний підхід та політична кон’юнктура у боротьбі за трипільську спадщину в сучасній Україні» виступив київський дослідник Олександер Дяченко, Фулбрайтівський стипендіят 2010/2011 академічного року, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології Національної Академії Наук України.

На початку доповіді О. Дяченко подякував керівництву НТШ-А за запрошення виступити перед українською громадою, сказав про особисті враження від перебування в американських українознавчих центрах, де, за його словами, він майже не відчуває, що перебуває так далеко від України. Інтерес до історичної спадщини помітно зріс в усьому світі, і особливо це відчутно у новопосталих державах, адже зміст цієї спадщини дає змогу переосмислити своє місце у світі, консолідує державну націю, – відзначив доповідач.

Демонструвалися прозірки із зображеннями знайдених під час розкопок вишуканих матеріяльних пам’яток трипільців, розглядалися проблеми локалізації та хронологізації археологічних знахідок. Як нагадав учений, дотепер знайдено і різною мірою досліджено поселення трипільської культури на загальній площі 100-350 га у межиріччі Південного Бугу та Дніпра на території сучасних Черкаської, Кіровоградської та Тернопільської областей, почасти – в Молдові. Поселення ці наприкінці ХІХ століття відкрив та почав вивчати український археолог Вікентій Хвойко (1850-1914). Розрізняють три етапи трипільської культури: ранній (3500-3000 до Х.), середній (3000-2000 до Х.) та пізній (2000-1700 до Х.).

У подальшому викладі мова йшла про явища навколо наукових інтерпретацій даних археології та історії, зокрема і даних, що стосуються досліджень поселень трипільської доби на території України. Аналізувалися, зокрема, такі поширені історичні міти, як трипільське походження сучасних українців, ототожнення трипільських поселень із давньою державою Аратта – прабатьківщиною сучасного людства, теорія особливої «трипільської цивілізації».

Наводячи арґументи, що спростовують подібні уявлення, О. Дяченко неодноразово повертався до думки про легковажність історичної мітології, яка виникає на основі політичної кон’юнктури. Щодо останнього твердження у присутніх у залі виникали уточнення та запитання, на які доповідач давав докладні відповіді з позицій неупередженого археолога.

Пресова група НТШ-А

Олександер Дяченко