| Бруклінська елегія
щоранку пекарні єврейські відчиняють з пітьми
перше що добігає – схожий на прудкість лисиць –
запах цинамону – розтертих із цукром яєць –
до цегляних синагог – і це є початком зими
бо тісто пахне сосною і зірваний вчора жасмин
разом із часником і цибулею сиґналить тобі з полиць
од сьомої починається лящання металевих замків
іржання сабвею – перегуки вуличних продавців –
вантажники носять фрукти залежно від попиту й цін
і кавуни смугасті схожі на тигрів з боків
а гарбузи галувинські – на голівудських дів
вантажники мексиканці – на олімпійських борців
а школярі підскакують: ось – жовтий шкільний автобус
стара підмітає вулицю – смердить дешевий тютюн
бруклін вовтузиться зранку – скаржачись на самоту
на драконячу ненажерливість і на свою хворобу
на металевий міст, що вигнувся наче хобот
на це муравлище люду що знищить колись сатурн
хасиди – мов чорна смородина – обліпили гілля синагог
вони виноград арамейський – уманська глина і клей
дратва якою зшиває темні слова юдей
накинувши талес на голову – йому щось шепоче бог
і діти його щебечуть – мов райські пташки – бо
виспівує йому бруклін хлібом і рипом дверей
кожним коліном юдейським – рядком що теплий як сир
геометрією кабали – камінням єрусалиму
співом жінок в пекарні які наковтались диму
калаталом перед суботою – і молоком від кози
християнин – до пекарні; до синагоги – хасид
і – зголоднівши бруклін – ковтає слину
Василь Махно |
Brooklyn Elegy
each morning the Jewish bakeries open up out of the darkness
first to reach the brick synagogues – with the swiftness of foxes –
is the scent of cinnamon – eggs beaten with sugar –
and this is how winters begin
for the dough smells of pine and the freshly picked jasmine
blended with garlic and onions beckons to you from the shelves
at seven starts the clanging of metal locks
the screeching of the subway – the shouting of street vendors –
they unload fruit according to demand and prices
striped melons that look like tigers on their sides
Halloween pumpkins – like Hollywood dames
the Mexican unloaders – like Olympic wrestlers
school children jump up and down – their yellow school bus is here
an old woman sweeps the street – the stench of cheap tobacco fills the air
Brooklyn bustles in the morning – griping about being forlorn
about the draconic greediness and its own ailment
about the metal bridge arching like the trunk of an elephant
about this human ant hill that some day will be sacked by Saturn
the Hasids – like black currants – have covered the branches of the synagogues
they’re the Aramaic grapes – the clay and glue of Uman*
the shoemaker’s thread used to stitch together obscure words by a Hebrew man
with a tallith on his head – God whispers to him His advice –
and his children chirp – like birds of paradise –
Brooklyn sings to him with bread and the creaking of doors
with every Hebrew generation – each line of print as warm as cheese
with the geometry of the cabala – with the stones of Jerusalem
with the song of the women in the bakery who’ve inhaled enough smoke
with a clapper rattling before the sabbath – and the milk of a goat
a Christian – heads to a bakery; a Hasid – to a synagogue
and – Brooklyn feeling hungry – swallows its saliva
*Uman is a city in central Ukraine, considered by the Hasidim to be a sacred place because resting there is the grave of Rabbi Nachman, to which religious pilgrimages are made.
Translated by Orest Popovych |
Brukline Elegye
Yidishe bekerayen vos bavayzn zikh in der fintser yedn frimorgn
Reykhes fun tsimering, eyer mit tsuker tseklakte,
Dergeyn mit der flinkhayt fun fuksn koydem-kol tsu di tsiglene shuln
Azoy heybt zikh on do der vinter
Vayl es filt zikh dos teyg fun sosne, fun yasmin ersht nekhtn gerisn
Oysgemisht mit tsiberles, mit knobl fun di politses vinkt es.
Zibn azeyger heybt zikh shoyn on der klang fun metalene shleser,
Es kvitshet di sobvey, es shrayen di gasn farkoyfer
Melonen mit pasn, vi tiger ven men kukt fun der zayt
Halovvin dinyies vi holivvud damen
Meksikanishe treger, vi di olimpishe rangler.
Shulkinder shpringen aruf un arop, ot iz zeyer shulbus, der geler,
An altitshke kert oys di gas. Di luft shmekt fun bilikn tabak
Bruklin poret zikh in der fri, baklogndik zikh af ir elnt,
Af der akhzoryesdiker girikayt, af der eygener krenk
Af der metalener brik, vi an elfants noz ufgeboygn,
Af der mentshlekhn murashke-barg vos s’vet amol Saturn fun dem makhn a tel.
Khsidim, vi vaymperlekh shvartse badekn di tsvaygn fun shuln
Arameisher troyben, fun Uman di leym un di kley
Verter vi fun shuster’s fodem tsuzamengeneyte, nisht klore,
Aroysgeredt fun a yidn in talis ayngehilt—
Un vi
gan-eydn-feygl tsvishtshen zayne kinder
Es zingt tsu im Bruklin mit broyt un dos skripn fun tirn.
Varem vi kez, in yeder gedrukter shure, in yedn yidishn dor,
Mit kabolisher geometrye, mit shteyner fun Yerusholayim
Mit dem klepl geklap erev shabes, mit tsigener milkh,
A krist geyt in bekeray – a khosid in shul
Bruklin iz hungerik. Es shlingt azh dos shpayekhts.
Yiddish Translated by Mindl Rinkevitsh |
