January 25, 2009
 |
| Леонід Первомайський 1908-1973 |
Коли Леонід Соломонович Первомайський помер, Дмитро Павличко сказав про нього такі виважені слова: «Він був могутнім робітником української культури, однаково сильним у всіх жанрах літератури. Здається, то не один чоловік написав, бо одному й не під силу написати стільки, бути таким розмаїтим і довершеним в кожному ділі».
 |
Поет, прозаїк, драматург, перекладач, публіцист…
Писав про себе: «Батьківщині, котру любив не за хліб її, а за живу душу,
якою натхнула вона мої пісні, віддаю все, чим жила душа».
Вірив: «Майбутнє вернеться до моїх писань…»,
w.jpg) |
w.jpg) |
| Д-р Йоханан Петровський-Штерн |
25 січня у будинку НТШ-А у Ню Йорку відбулася дуже цікава програма. Темою лекції та предметом розгляду стали питання „антиімперіального вибору” Леоніда Первомайського. Виступав професор університету Нортвест з Чікаґо – д-р Йоханан Петровський-Штерн. Пан Йоханан добре знає Україну, дитинство та юність минули у Києві в сім’ї, де батько Мирон Петровський – відомий літературознавець. А розповідав гість про життя і творчість видатного українського поета Леоніда Первомайського, і розповідав зовсім не так, як про це розповідали здається ще зовсім недавно. Справжнє ім’я письменника – Ілля Шльомович Гуревич. Роки життя: 1908-1973. Як зазначив доповідач, перед вибором мови та культури стають єврейські діти та їхні батьки у різних країнах світу. Звичайно вибирають державотворчу культуру, культуру панівної верстви. Єврейська модернізація передбачає інтеграцію в домінуючу культуру. Пражанин Франц Кафка інтегрувався не в чеську, а в німецьку культуру, народжений у Бердичеві Васілій Ґроссман – не в українську, а в російську. А винятків з такого правила зовсім небагато.
У сприйнятті євреїв-мешканців України домінуючою була культура російська, здавна в цій стороні панівна. І тільки лічені юдеї обирали для творчости мову і культуру колоніяльну, у нашому разі – українську. Ми рідко про ці випадки говоримо, а вони заслуговують на пильну увагу та належну пошану , – наголосив д-р Йоханан Петровський-Штерн. У числі українських мистців єврейського походження, які прислужилися боротьбі за українську незалежність, як також збагатили українську культуру цінними творами літератури та мистецтва гість згадав Зева Жаботинського, Арнольда Марґоліна, Леоніда Юхвида, Івана Кулика, Натана Рибака, Абрама Кацнельсона, Мойсея Фішбейна, називав інші відомі імена.
Д-р Йоханан Петровський-Штерн аналізував літературну спадщину Леоніда Первомайського на основі семитомника творів, виданих друком у Києві наприкінці сімдесятих років минулого столітя. Під час лекції наводилися цікаві подробиці творчої біографії поета, зокрема його зустрічі з Максимом Рильським та Миколою Бажаном у 1942р. Ці видатні мистці слова були під великим враженням саме мовної майстерности поета. У подальшій розповіді пан Йоханан зробив наголос на розгляді прозових творів Леоніда Первомайського – оповідань та повістей з проблематикою спільного повсякденного життя єврейських та українських родин в характерних умовах невеликих південних містечок. Запам’ятався, зокрема, аналіз твору, в якому єврейський погром передається через сприйняття дитини. Це майже неймовірно, але маленьку єврейську дівчинку передусім вражає виснажений вигляд погромників, і те, що їхня перша думка – бажання наїстися, – відзначив доповідач.
w.jpg) |
| Василь Махно, Орест Попович, Лаврентія Туркевич |
За спостереженням д-ра Йоханана Петровського-Штерна, у перших виданнях ранніх творів Леоніда Первомайського збережено мовну характеристику персонажів – погромники розмовляють або
мішанкою, або бездоганною імперською російською мовою. У пізніших виданнях все це усунуто „пильними” редакторами: мовна характеристика персонажів зникає, всі герої „переходять” на нейтральну українську. Це, звичайно, завдає творам непоправної шкоди, підриває життєву правду, що так характерна для оповідань та повістей Леоніда Первомайського, – наголосив доповідач.
Розглядалися особливості зображення Первомайським єврейського сільськогосподарського пролетаріяту – у 30-тих 20 століття, коли на півночі Криму влада заповзялася поселити близько ста тисяч євреїв. За словами д-ра Йоханана Петровського-Штерна, ці твори письменника рясніють рисами пародії на соціялізацію євреїв. Цікавим було порівняння доповідача, за яким Леонід Первомайський своїм місцем і значенням в українській літературі відіграв роль, подібну до ролі в російській літературі іншого відомого українського єврея – одесита Ісаака Бабеля. Говорилося також про Леоніда Первомайського як перекладача. Передусім про його працю над перекладами творів відомого угорського поета Міклоша Радноті, який загинув у Будапешті в єврейському ґетті в 1944 році.
w.jpg) |
w.jpg) |
| Світлана Махно і Людмила Лопух | Стефанія Лопух і Іван Шеґда |
У заключній частині доповіді мова йшла про останні роки життя Первомайського. Це був період, коли поет став внутрішнім еміґрантом, жив переважно в Ірпені – невеликому містечку під Києвом. Згідно з висновками д-ра Йоханана Штерна, складові антиімперського вибору Леоніда Первомайського полягають у першу чергу в
а)інтеграції письменника саме в українську, колоніяльну культуру;
б) входження в українську літературу з єврейськими темами.
Спільні страждання українців та євреїв в комуністичній імперії та світовій війні – це тема, яка постійно хвилювала письменника. Як людина з глибоко розвинутим почуттям справедливости своїм наставленням він демонстративно ідентифікував себе з жертвами, а не з вершителями імперського дискурсу в радянській літературі. Саме в цьому полягав головний сенс життя й творчости Леоніда Первомайського, – підсумував свою доповідь д-р Йоханан Петровський Штерн.
Пресова група НТШ-А
Додаткові інформації про Леоніда Певомайського на вебсторінці:
http://www.leonidpervomajskij.net/