February 25, 2006
д-ра Романа Андрушкова
Д-р Третяк дискутує над завданнями університетів в галузях навчання і досліджень, а також можливостей співпраці поміж інституціями Америки і України.
Після доповіді відбулася панеля, у якій д-р Роман Куц, професор електричної інженерії в Ейлському університеті, представить нові ABET Engineering Criteria 2000, які стосуються інженерної освіти в США і можуть викликати зацікавлення також для інженерної спільноти в Україні.
 |
 |
| Роман Андрушків | Олег Третяк |
порівняльний аспект
Доповідь д-ра Олега Третяка “Українська вища технічна освіта на перехресті”, котру улаштувала Математично-Фізично-Технічна Секція НТШ-А, відбулася 25 лютого 2006 року.
У вступному слові д-р Роман Андрушків, професор Нью-Джерзі Інституту Технології, перший заступник голови НТШ-А та голова Секції, відзначив актуальність цієї проблеми та представив доповідачів. Д-р О. Третяк, Дрексел Університету, котрий спеціяльно вивчав особливості технічної освіти в Україні як стипендіянт Фулбрайта в Київському політехнічному інституті та Львівській політехніці, викладаючи деякі інженерні курси для українських студентів, поділився власними спостереженнями щодо цієї проблеми.
 |
 |
| Роман Куц | Орест Попович |
Назагал в системах української та америнської технічної освіти, на думку д-ра Третяка, існують значні відмінності щодо термінів навчання, курсів, спеціялізації інженерів, такі ж відмінності існуюють і щодо визнань европейцями українських дипломів, зокрема з технічної освіти. Мабуть, що найближчим часом бажаних, для українських спеціялістів, результатів не принесе і широко реклямована Болонська система реформи освіти та навчання в Україні. Очевидно, що закореніла радянська система вищої освіти помножена на негаразди української економіки не створює перспектив для покращення стану справ у цій важливій галузі суспільного життя. Принаймні д-р О. Третяк не висловив особливого оптимізму, хоча, справедливости ради, потрібно сказати, що рівнем викладацького складу обох політехнік, а також деякими їхніми науковими дослідженнями він був задоволений.
У дискусії на цю тему виступив також д-р Роман Куц, професор Єйльського університету, заступник декана інженерного факультуту. Д-р Куц розповів про сучасні підходи щодо системи підготовки інженерів в Америці. Новітні технології та виробництво сьогодні вимагають щораз більше спеціялістів відповідного рівня і які відповідають теперішнім потребам технології, тому Єйльський університет постійно намагається модернізувати освітні програми щодо інженерії. Зокрема, загальноприйняті Інженерні Критерії 2000 (EC2000) дозволяють створити умови для підготовки інженерів різних профілів, які після закінчення навчання одразу готові працювати у виробничій сфері, максимально скоротивши час на адаптацію спеціяліста. Очевидна відмінність поміж освітами в Україні та Америці – усвідомлення американськими студентами практичного застосування своїх знань, а також чітка націленість на конкретну галузь, в якій він бажає спеціялізуватися.
У дискусії виступив д-р Орест Попович з оглядом найновішої інформації з української преси на тему освітніх змін в Україні, зазначивши, що криза, що охопила систему вищої освіти, закорінена, в першу чергу, в економічних негараздах.
Запитання, які слухачі ставили доповідачеві та дискутантові свідчили, що проблема освіти (і не тільки інженерної) турбує багатьох і до сьогодні не зовсім вирішена.
Пресова група НТШ-А
 |
| Олег Третяк, Роман Андрушків і Роман Куц |
By Dr. Orest Popovych
NEW YORK – On February 25, the Mathematics-Physics-Technology Section of the Shevchenko Scientific Society (NTSh) hosted at the society’s headquarters a program featuring a lecture by Dr. Oleh Tretiak on the topic “Ukrainian Engineering Educ
ation at a Crossroads”, followed by a presentation by Dr. Roman Kuc on the new ABET Engineering Criteria 2000, which have been adopted for engineering education in the U.S.
The program was organized and introduced by Dr. Roman Andrushkiw, the first vice-president of NTSh, and the director of the MPT Section. It was chaired by Prof. Vasyl Makhno.
Dr. Tretiak, professor of Electrical and Computer Engineering at Drexel University, based the lecture on his experiences as a Fulbright visiting professor at the Kyiv and Lviv Polytechnic Institutes, which enabled him to examine higher technical education in Ukraine and to compare it with American education in the same areas. Another objective of his was to establish contacts with professors and administrators of Ukrainian institutions of higher learning with the possibility for collaborative undertakings with their American counterparts. The rationale underlying a comparison of the educational systems is related to the ongoing reorganization of the universities in Ukraine with the objective of achieving recognition of the equivalency of degrees offered by Ukrainian and European universities.
Dr. Tretiak compared how the Ukrainian and American institutions of higher learning differed in their teaching and research missions, their degree requirements as well as administrative approaches. Here is a summary of what he said.
In a typical American school of engineering, students progress by passing individual subjects, which they can repeat, should they first fail. After four years, they attain their Bachelor’s degrees in one of five engineering majors. Jobs for graduates are relatively easy to get. Schools of engineering include large and small institutions, funded both from private and public funds; they focus heavily on research. The faculty at U.S. universities is composed of tenured and non-tenured members. Among the successful tenured members, progress towards the rank of full professor is generally rapid, on the average attaining it at about age 40.
In a typical Ukrainian school of engineering, students’ progress is annual, based on passing a whole year’s worth of required subjects; thus, advancement to next year may require multiple attempts. Their degrees are earned after 5 years (6 years for a Master’s) in one of about 100 engineering majors. For the graduates, the chances of getting a job in their specialty at this time are poor. The institutions of higher learning are generally large (the Kyiv Polytechnic Institute has about 35,000 students), their curricula are centrally controlled by the Ministry of Education. Research in Ukraine has always been primarily the province of the Institutes of the National Academy of Sciences of Ukraine, and not of the universities. Since the independence, there has been a further decline in the amount of research carried out by the universities. The academic professionals in Ukraine are paid relatively low salaries (about $200 a month), but enjoy high employment security, i. e., in American parlance, they all have “tenure”. However, progress to the rank of full professor is very slow.
According to Dr. Tretiak, there is at this time no evidence of any serious commitment to structural reforms in the academic institutions of Ukraine. He said that Ukrainian education could benefit from contacts with the rest of the world, to which end the knowledge of English among the faculty and students needs to be improved. A small step towards establishing such contacts was taken when three students from the Kyiv Polytechnic Institute visited Drexel University at Dr. Tretiak’s invitation for two weeks in August 2005. Other inter-institutional exchanges are being planned by Dr. Tretiak.
“Changes in Engineering Education in the U.S. and the World” was the topic tackled next by Dr. Roman Kuc, professor of Electrical Engineering and Associate Dean of Engineering Educational Programs at Yale University. Dr. Kuc discussed the new Engineering Criteria 2000, which were introduced in the year 2000 by the Accreditation Board of Engineering and Technology (ADET). The goal of the ADET has always been to make sure that all engineering programs in the U.S. meet the same high standards.
The reason why new educational criteria became necessary stems mainly from the general problem that the U.S. industry is becoming less competitive in the global market place, according to Dr. Kuc. One solution, continued the lecturer, is to produce engineers who can work effectively in the local economy immediately upon graduation, without years of on-the-job training. Thus, rather than mandating the same criteria to engineering programs throughout the country, the EC2000 approach provides individual engineering programs with the flexibility to establish their own curricula, adjusting the criteria to conform to local needs, while constantly taking into account the feedback received from the students, professors, industry and parents involved, said Dr. Kuc. He felt that the adoption of EC2000 criteria for engineering education in Ukraine would allow Ukrainian programs to compete in the international arena.
There followed a lengthy and substantive discussion focusing on the level of higher education in Ukraine and the challenges it is presently facing.