December 17, 2005
 |
| Василь Махно, Богдан Рубчак і Олександер Ірванець |
 |
 |
 |
| Богдан Рубчак | Олександер Ірванець | Василь Махно |
| * * * У клітці пісні мовчання біла птиця. Це дар коханій. Пісня для Мар’яни Цю любов я із вересня виніс За волосся, що ллється на перса, В цій любові живу, наче в саді Заблукався в коханім обличчі, (Зі збірки “Ось як я видужаю”) |
ЛЮБІТЬ! Любіть Оклахому! Вночі і в обід, Як неньку і дедді достоту! Любіть Індіану! Й так само любіть Північну й Південну Дакоту. Любіть Алабаму в загравах пожеж, Любіть її в радощі й біди! Айову любіть! Каліфорнію теж! І пальми крислаті Флоріди! Дівчино! Хай око твоє голубе, Та не за фізичнії вади – Коханий любити не встане тебе, Якщо ти не любиш Невади! Юначе! Ти мусиш любити стократ Сильніше, ніж любиш кохану, Колумбію-округ і Джорджію-штат, Монтану і Луїзіану! Любити не зможеш ти штатів других, Коли ти не любиш по-братськи Полів Арізони й таких дорогих Просторів Аляски й Небраски. Любов цю, сильнішу, ніж потяг до вульв, Плекай у душі незникому. Вірджінію-штат, як Вірджінію Вулф Люби! І люби – Оклахому! 1992 рік, весна |
ПОЕТ, ОКЕАН І РИБА життя океаном пахне — рибою пахне поет що випробовує долю на дні корабля життя — разом зі скелетом риби причепленим на стіні та ще кількома листівками з кінця 60-их що колись залетіли у дім поруч виделок і ложок — немитих склянок — CD сумна перспектива втечі — тому поет користає з угідь — руйнує своєю присутністю пейзаж — забуває що кількість літ помножена на кількість харчів доводить марноту ловлення молі на кораблі се набуває значення чину — а мовлення риби стає тягарем при столі зрідка відвідує муза — сухоребра стара: лице — мов зім’ятий капшук — землю яка є землею — з нічого щось — із сумних існувань — тканина вірша в бляшанці вода для гоління — 15 рибин на шворці — мов |
 |
 |
| Ольга Кузьмович і Сергій Панько | Орест Попович |
 |
 |