June 24, 2008
 |
| Відкриття Конференції МАУ |
Київ, червень 24-29 2008. Ще перед відновленою незалежністю України – в серпніі 1990 року – відбулася історична подія – перша велика конференція україністів світу. Київ це навіть тоді зумів гідно відзначити: широкими написами понад Хрещатиком вітали учасників. Конґреси МАУ відбуваються щотри роки. То ж після п’яти міст y різних частинах України (Львів, Харків, Одеса, Чернівці, Донецьк) – конґрес МАУ цього року повернувся до Києва. Цим разом з’їхалися 145 науковців з-поза України і 255 з України. Спочатку року ще повідомляли зацікавлених, що конґрес буде у Ялті, а аж у червні вирішили, що він буде в Києві. Та там також були різні перепони, бо щойно тиждень перед відкриттям конґрес перенeсли з території Київської Політехніки, й остаточно майже вся програма проходила в різних інститутах НАНУ при вул. М. Грушевського ч. 4, а деaкі секції в Інституті ФІлософії НАНУ (при вул. Трьохсвятительській). Пленарне відкриття було в Українському Домі, який дуже відповідний на такі програми.
 |
| Учасники Круглого стола НТШ-А на тему україністики і гуманітарних наук |
Там промовляв президент МАУ – акад. Ярослав Яцків, його заступниця проф. Джованна Броджі (з Італії), акад. Ігор Юхновський, акад. Ганна Скрипник (президент Національної Асоціяції Україністів), акад. Михайло Згуровський (ректор КПІ), акад. Микола Жулинський, Сергій Гальченко та представники складових асоціяцій україністів, як і інших наукових товариств.
Наукова програма конґресу проходила у формі круглих столів (15) та панелів чи секцій (10). Цей конґрес повернувся до давнішої практики, де панелі можуть тривати від 4 до 8 годин і мають навіть понад 20 учасників. Деякі секції мали по кілька сесій чи того самого дня чи й на другий день (як “Історія України і проблеми сьогодення” чи “Українська політологічна думка в европейському контексті”).
 |
| Лариса Онишкевич, Марко Павлишин і Микола Жулинський |
У 75-у річницю Голодомору, Наукове Товариство ім. Шевченка в Америці запропонувало тему голодомору, а зокрема, як він зображений у літературних і мистецьких творах. Цю тему поширено до історичної тематики і мемуаристики; доповіді на ці теми були виголошені в першій частині (під головуванням Станіслава Кульчицького, заступника директора Інституту Історії НАНУ). Другу частинy вела Олександра Грицак (голова Американської Асоціяції Українських Студій). У тій частині були доповіді Лариси Залеської Онишкевич (НТШ-А) про тему голодомору в українській драмі; Дарії Даревич (голови НТШ в Канаді) про зображення голодомору у мистецтві; Надії Сологуб (Інститут Української Мови НАНУ) – про особисті спомини її матері; Юрія Даревича (Університет Йорк, Канада) про історію фільмування “Жнив Розпачу” (за книжкою Роберта Конквеста), і Мирослави Приходи (Львівський Університет) – про останні можливості записування спогадів очевидців та їхніх рідних (у цьому проєкті тепер заангажовані її студенти журналістики).
НТШ-А вже деякий час присвячує увагу проблемам українознавства і гуманітарних наук в діяспорі й Україні. Тому на цю тему зорганізувало круглий стіл з учасниками з України й Америки: Мирослава Антонович (Нац. Унів. Києво-Могилянської Академії), Марія Зубрицька (Львівський унів.), Олена Гузар (Тернопільський унів.), Олександра Грицак (Амер. Асоціяція Укр. Студій), Павло Гриценко (Інститут Української Мови НАНУ), Тамара Гундорова (Інститут Літератури НАНУ) і Юрій Кононенко (з міської управи Києва). Організатор і голова круглого стола – Лариса Залеська Онишкевич (НТШ-А). В дискусії присутні ствердили про потребу співпраці науковців України і діяспори над спільними програмами і проєктами, напр. видання путівників по українських архівах, довідникові видання з різних галузей україністики – зокрема в перекладі на англійську мову, створення фонду для перекладів, переклади літературних і теоретичних творів, видання клясиків української літератури на основі рукопипсів. Зокрема була мова про потребу вишколити знавців української мови 17 століття.
В інших секціях допові
дали такі чени НТШ-А: Олександра Грицак, Анна Процик і Альберт Кіпа; Ярослав Пеленський брав участь у програмі. На конґресі був також круглий стіл присвячений науковій праці Юрія Шевельова; головував Альберт Кіпа (президент УВАН); доповіді про Ю. Шевельова мали А. Кіпа і Павло Гриценко (директор Інституту Української Мови НАНУ). Пов’язано з МАУ, в Центрі ім. Леся Курбаса відбулася презентація антології перекладів (“В Іншому Світлі” – Ольги Лучук, Вірляни Ткач i Ванди Филипс), яку фінансувало НТШ-А. Крім слухання доповідіей, учасники конґресу мали змогу оглядати документальні фільни Ю. Терещенка, С. Параджанова і Н. Кошмана.
 |
| Микола Жулинський, Лариса Онишкевич, Степан Козак (голова НТШ в Польщі), Пані Козак, Альберт Кіпа, Марко Павлишин (голова НТШ в Австралії) |
На пленарному засіданнi конґресу вибрано нову голову МАУ – акад. Ганну Скрипник (вона також є головoю Національної Асоціяції Україністів), а першим заступником Романа Сенькуся (головa Канадської Асоціяції Україністів). Bирішено, що Восьмий Конґрес МАУ має відбутися аж за 4 роки.
Пресова Група НТШ-А
7-го Конґресу
Міжнородньої Асоціяції Україністів
Київ, 26 червня 2008
(круглий стіл зорганізувало і спонзорувало НТШ-А)
Стверджуємо, що так, як y 1980-1990-их роках діяспора була неоціненним джерелом наукових інформацій і досліджень україністи України і діяспори дальше потребують співпрацювати над такими спільними програмами і проєктами:
1. підготувати й публікувати путівники по архівах, музеях, приватних колекціях України і діяспори, у яких зберігаються рукописи українських клясиків, документи з історії України та української діяспори;
2. розпрацювати систему заходів різних рівнів щодо ефективного функціонування української мови, як державної та розширення сфер її використання, зокрема обов’язковости її вживання в державних установах, ЗМІ та установах вищої освіти, згідно з законодавством України;
3. відновити Раду з мовної політики при Президентові України;
4. створити новий формат університетських підручників з української мови, як другої/нерідної мови, для використання в Україні і поза її межами;
5. підготувати довідникові видання з різних галузей україністики (включно з картографічними творами) – зокрема в перекладі на англійську мову для поширення об’єктивної інформації в світі про Україну;
6. розширити проєкти перекладів важливіших праць світової гуманістаристики (зокрема літературних і теоретичних творів) на українську мову та українознавчих і гуманітаристських праць українських авторів (включно з літературними творами) на англійську та інші світові мови;
7. поширити практику видавання і дослідження творів клясиків української літератури на основі рукописів, а не купюрованих і змінених цензурою попередніх видань;
8. вишколити українісітів-медієвалістів, зокрема розширити підготування фахівців давньої української мови (від Х до ХУІІІ століття), які зможуть опрацювати для видання пам’яток української писемності різного жанру;
9. видати підручники і навчальні посібники з різних галузей права з врахуванням необхідності адапттації законодавства України до европейськоого права;
10. створити перекладацький фонд й інформативний центр про пляни перекладів і видань окремих установ;
11. готувати висококваліфіковану нову генерацію літературних критиків
12. опрацювати окремi аспекти системи вищої освіти, насамперед змісту й обсягу необхідних кінцевих знань фахівців, з метою підвищення рівня підготовки спеціялістів з україністики та гуманітарних наук.