April 18, 2015
Василь Махно. Вступ
Алла Загайкевич
«Таємничий концерт»
есей про Леоніда Грабовського
Вірко Балей.
Леонід Грабовський і нова естетика музики Київської школи
Відеофільм
«Життєпис Леоніда Грабовського»
“Concerto misterioso
Леонід Грабовський”
Мелодрама «Море» (1970)
для читця, мішаного хору та великого симфонічного оркестру
на тексти французького поета Сен-Жон Перса (1964–1970)
w.jpg) |
| Василь Махно, Леонід Грабовський і Вірко Балей |
w.jpg) |
| Леонід Грабовський і Анна Процик – вручення диплому Дійсного члена НТШ |
w.jpg) |
| Леонід Грабовський |
Леонід Грабовський — український композитор, один з представників композиторської групи «Київський авангард».
Батько Леоніда Грабовського – скрипаль, грав у оркестрі Оперного театру, Оркестрі радіокомітету і струнному квартеті ім. Червоної армії при Будинку офіцерів. Мама – співачка. У 1937 р., батька заарештували і розстріляли. П’ятирічним Леонід вступив до музичної школи навчатись гри на скрипці, де провчився тільки до травня 1941 р., З початком війни школа перестала діяти.
Після війни продовжував навчатися самостійно. З 1951 бере приватні уроки музики, паралельно вивчає економіку в Київському університеті (1951—1956). У 1954 р. вступив на композиторський факультет Київської консерваторії, де навчався спершу в класі Левка Ревуцького (1954—1956), згодом у Бориса Лятошинського. «Він не був догматиком, давав студентам достатньо свободи, — згадує Грабовський про Лятошинського. — І сам його приклад, вивчення його творів зі всім багатством, яскравістю колориту, чесним і вивіреним ставленням до теми її втілення, були великою школою для нас. У нього ми почерпнули великий і непідробний патріотизм, відчуття українського мелосу».
Київський авангард
З середини 1950-х рр. починається поступове знайомство Грабовського і його середовища з західноєвропейською музикою XX століття, а також забороненими раніше творами радянських композиторів (Шостаковича, Прокоф’єва). Композитор стверджує, що п’єса Моріса Равеля «Гра води», яку вони вперше почули у виконанні Святослава Ріхтера 30 червня 1954 р. — це був «незнаний досі світ».
У 1965 р. в Києві сформувалась група, яка отримала назву «Київський авангард». До цієї групи входили, окрім Л. Грабовського, композитори Валентин Сильвестров, Віталій Годзяцький, Володимир Губа і диригент Ігор Блажков. Згодом до них приєднались композитори Володимир Загорцев, Святослав Крутиков, Євген Станкович, Іван Карабиць. З київськими авангардистами підтримували звязок Валентин Бібік з Харкова, Анджей Нікодемович зі Львова та музикознавиця Галина Мокрієва.
Київ, Москва
1966—1969 рр. Грабовський викладав композицію в Київській консерваторії. Писав музику для кіно та театру. Серед фільмів, до яких Л. Грабовський написав музику: «Криниця для спраглих» (1966), «Вечір на Івана Купала» (1968), «Мріяти і жити» (1974, реж. Юрій Іллєнко) та ін. (загалом для 11 художніх та ряду науково-популярних фільмів).
1981 р. переїжджає до Москви. Працює як дописувач і перекладач, а згодом редактор журналу «Советская музыка», час від часу пише музику для кіна.
США
1990 р. Л. Грабовський виїхав до США. На початках проживає у Бостоні, опісля переїжджає до Нью-Йорка. Працює як вільний композитор, зокрема співпрацює з ансамблем Continuum. Давав гостьові лекції про сучасну українську музику в різних університетах. Працював консультантом з класичної музики у музичному магазині. Вивчає комп’ютерні музичні технології і продовжує писати музику.