September 11, 2010
Оресто Попович
Добрий вечір. Приємно мені привітати Вас на цій першій суботній імпрезі осіннього сезону в нашому домі. Сьогодні, як і за останні 5-6 років, відкриваємо сезон доповіддю, яка відноситься до України. У цьому немає нічого дивного – ми всі уболіваємо за Україною, переживаємо за її долю і в щасливі часи, і в такі як тепер.
Наші доповіді про Україну при цьому мікрофоні вже покрили цілий діяпазон політичних ситуацій та співвідношень, цілий спектр політичних кольорів.
Почалося від помаранчевого, з доповідями повними оптимізму, надій, що нарешті постала і закріпиться та вимріяна Україна не тільки вільна й демократична, але й українська Україна! Хоча й тоді були нотки остороги, що святкувати ще передчасно.
Помаранчева коаліція провалилася, не використаши мандату від народу, нагоди, яка трапляється раз на століття. Політичний колір змінився з помаранчевого на біло-синій а почасти і червоний, але експерти при цьому мікрофоні все таки нас потішали, що мовляв, жоден Президент України не погодиться бути васалом Москви, що кожен президент захоче бути господарем у своїй державі. Отже, запевняли нас, хто б там не став Президентом України, нам нема чого журитися.
Оптимісти помилялися. Сьогоднішній режим в Україні – проросійський, антиукраїнский, закотив колесо історії майже до совєтських часів, а наш відомий політог, проф. Олександер Мотиль, член НТШ-А, влучно схарактеризував цей режим як «Султанат для Малоросії».
Цьогорічні драстичні переміни в політичній ситуації в Україні поставили перед заокеанською діяспорою нові і нелегкі виклики: як має реаґувати на «Малоросію» та патріотична громада, яка за ввесь час свого існування підтримувала національно-демократичні процеси в Україні, уболівала за українську Україну? В нашій громаді покищо не видно консензусу, як реаґувати.
А передусім, як має достосуватися до змінених обставин Наукове Товариство ім. Шевченка в Америці? Наше Товариство присвятило левину частику своєї діяльности, своїх зусиль і матеріяльних ресурсів, для відродження української мови, історичної пам’яті, для видань української наукової літератури в Україні.
Що нам робити тепер?
Надіюся, що на це питаня дасть нам відповідь сьогодні наш шановний доповідач, який вже на ці теми писав і доповідав. Він особливо компетентий забирати в цих справах – Україна–діяспора – голос адже він Президент Світової Ради Наукових Товариств ім. Шевченка, член Національної Академії Наук України професор Ля Сальського універистету у Філядельфії, д-р Леонід Рудницький.
 |
| Орест Попович вручає пам’ятну грамоту від імени НТШ-А Леонідові Рудницькому |
11 вересня 2010 року, Наукове Товариство ім. Шевченка в Америці розпочало новий академічний рік доповіддю д-ра Леоніда Рудницького. Потрібно сказати, що програма першого півріччя заповідається бути цікавою і приверне увагу широкого загалу української громади, теми доповідей сягатимуть щирокого спектру: трипільська культура, сучасне українське кіно, Олександер Кошиць, сучасні музичні напрямки, міґрація та розселення українців у США, література, археологія і презентації нових видань тощо.
Відкриваючи новий академічний рік, д-р Орест Попович, президент НТШ-А, насамперед привітав Академіка Леоніда Рудницького з 75 літнім Ювілеєм, вручивши йому пам’ятну грамоту від імени НТШ-А., також було зачитано Вітального листа від Наукового Товариства ім. Шевченка в Україні.
У вступному слові д-р О. Попович зазначив, що упродовж кількох років відкриття наших програм для громади розпочиналися доповідями присвяченими політичній ситуації в Україні. Зберігаючи цю традицію і беручи до уваги, що з України все частіше надходять тривожні вістки про згортання демократичних завоювань і повернення до часів тоталітаризму, ми повинні особливо дбати про збереження українства як в Україні, так і в діяспорі. Саме з цих міркувань, зазначив Президент НТШ-А, ми запросили Президента Світової Ради Наукових Товариств ім. Шевченка, Академіка НАН України, д-ра Леоніда Рудницького на доповідь про ролю діяспори в добу ґлобалізації.
Доповідь Леоніда Рудницького «Україна й Діяспора: Консолідація сил у добу ґлобалізації» торкал
ася багатьох важливих аспектів діяспорного життя, діяльности українських організацій, зокрема НТШ-А та їх взаємин з Україною.
Доповідач, зокрема, зазначив, що слово «діяспора» в перекладі з грецької означає розпорошення чи розсіяння і не так давно увійшло у вжиток в нашу мову окреслюючи українські громади які проживають поза межами України, головно в так званій Західній діяспорі – зазначив доповідач. У добу глобалізації поодинокі діяспори відіграють вагому ролю в сучасному світі. Тому, потрібна консолідація сил українських громад. Більшість проблематик яких доповідач заторкнувся у своїй доповіді обговорювалися під час ІІІ Міжнародньго Конґресу у Львові 23-25 червня ц.р. в роботі якого брали участь також представаники НТШ-А. Масова еміґрація україців до країн заходу в окремих випадках творить нові українські діяспори або посилює чи відновлює їх притому дещо змінює її характер. За нинішніх умов дуже важливо визначити – хто ми (діяспора) є, як ми хочемо себе бачити, як нас бачать інші громадяни країн наших поселень і як нас бачать з України. Л. Рудницький звернув увагу, що науковці діяспори ще до проголошення Незалежности України вивчали цю проблематику, зокрема про це писав Радослав Жук «Проєкт розбудови української діяспорної культури» («Дзвони», ч.І (100) 1977, ст. 88-97). Саме через піднесення особистого рівня культури через літературу, мистецтво, театр, фільми, образотворче мистецтво можна творити позитивний образ нашої нації і держави України. Діяспора покликана відіграти головну ролю у цьому процесі.
На жаль, все тривожніші вістки надходять з України. Ось що пише Анатолій Марциковський в газеті “Народний Оглядач” «День Незалежності для теперішніх господарів держави є не святом, а швидше гарним приводом збудувати за 50 млн. дорогу для Януковича. Від НАТО відмовилися, Крим здали, демократію душать. Про економічну модернізацію не може бути й мови – олігархам ні до чого ровиток малого і середнього бізнесу який є рушійною економічною силою в усіх успішних євпропейських країнах».
Академік Рудницький, характеризуючи погляд з України на діяспору, виокремив три точки зору. Перша – це сприйняття Діяспори і України зі знаком рівности, друга – Діяспора, як грошовий мішок і третій погляд – це скепничне сприйняття або навіть несприйняття. Водночас в Україні також звернули увагу на те, що «сьогодні триває процес вмирання старої української діяспори Заходу з політико-культурними і ностальгічними домінантами і народження нової її ґенерації, заанґажованої на Україну скоріше прагматично, економічно і дещо політично, без яскравої ознаки українського етновизначення» (Володимир Білецький ж-л «Схід»).
Беручи до уваги такі різні погляди, доповідач висловив думку, що діяспорі слід застановитися над можливістю діяти більш державним способом в межах законів даної держави. І як арґумент наголосив, що для цього вже є дуже багато інституцій і надбудов, які можна б використати. Очевидно, для цього повинна бути тісніша співпраця і консолідація сил. На думку Академіка Рудницького, така тісна співпраця між «світом науки і світом релігії» була б корисною. Арґументуючи цю тезу, доповідач уважає, що роля Української Греко-Католицької Церкви може зростати в українському суспільстві. УГКЦ «творить єдину структуру по цілому світі і може стати важливим партнером науки. Вона також є прикладом ґлобалізації і «діяспоризації»» (Л.Р.). Головним полем такої співпраці була б боротьба за дотримання людських прав, академічної свободи і свободи совісти та релігії в Україні й у світі.
Ґлобалізація світових процесів спонукає нас до переосмислення нашої (українських організацій) праці. Ми повинні зуміти використати ці процеси на нашу користь. Завершуючи доповідь Леонід Рудницький сказав: «працюючи для нашої благородної справи, не слід забувати, що діяспора, хоч співвідповідальна за долю України, не грає тепер вирішальної ролі. Майбутнє України – в руках українського народу».
Після доповіді відбулася дискусія. Присутні ставили запитання, висловлювали свої думки, полемізували.
Подаючи до газети «СВОБОДА» наші репортажі про події в Науковому Товаристві ім. Шевченка в Америці, ми цим самим запрошуємо Вас на наші суботні доповіді, конференції, круглі стори, літературні та музичні вечори. Про теми наступних програм або події, що відбулися можна довідатися, відвідавши в Інтернеті вебсторінку НТШ-А, за адресою www.shevchenko.org.
Пресова група НТШ-А