КРУГЛИЙ СТІЛ ДО 300-річчя смерти гетьмана ІВАНА МАЗЕПИ (1639 -1709)

September 19, 2009


Олександер Оглоблин, «З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНИЦЬКОЇ ДУМКИ ДОБИ МАЗЕПИ»
Кінець XVII століття на Україні – блискучі й бурхливі часи Гетьмана Івана
Мазепи (1687–1709) – позначився великим піднесенням українського
політичного, економічного й культурного життя. Але «вічний мир»,
укладений між Московщиною й Польщею року 1686, який стверджував
Андрусівський поділ України, і Коломацька угода українського уряду з
Москвою р. 1687, що була дальшим кроком на шляху московського
поневолення України, створили велику загрозу для Української Козацької Держави.

Учасники:

Лариса Онишкевич,
Любомир Гайда,
Олександер Сороковський,
Юрій Шевчук

Д-р Лариса Онишкевич Д-р Любомир Гайда

19 вересня 2009 року у Науковому Товаристві ім. Шевченка на круглому столі, присвяченому 300-літтю від дня смерти Івана Мазепи, виступили відомі українські науковці Америки д-р Лариса Онишкевич та д-р Любомир Гайда.

Постаті гетьмана Івана Мазепи присвячено не лише серйозні наукові історичні розвідки, здійснені завдяки зусиллям українських вчених, але й літературні, музичні та кінематографічні твори. Усі вони викликають широке зацікавлення, а почасти й полеміку. НТШ-А при співпраці із Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського, Центральним державним історичним архівом України видало упорядковані Ігорем Бутичем «Універсали Івана Мазепи» у двох частинах (Ч. 1. Київ, 2002; Ч. 2. Львів, 2006). Також НТШ-А кілька років тому оголосило конкурс на написання історичної монографії про Івана Мазепу. Конкурс успішно завершився виданням праці Сергія Павленка «Іван Мазепа як будівничий української культури» (Київ, 2005). Крім того, НТШ-А спеціяльно замовило працю про Мазепу «Просвічений володар», що її написав відомий український письменник Валерій Шевчук. Окремою книжкою була видрукована у 2006 році. Ось чому тема Івана Мазепи для НТШ-А зовсім не випадкова. Цього разу на круглому столі розглядалися літературний та музичний аспекти, пов’язані із висвітленням гетьмана Мазепи та його епохи. У виступі д-ра Лариси Онишкевич йшлося про те, як історичну постать українського гетьмана представлено у драматичних творах, а також і у творах інших літературних жанрів. Розглядалися тексти, написані та поширювані і до, і після катастрофічної поразки об’єднаного шведсько-українського війська у Полтавській битві 1709 року. Доповідач, зокрема, зупинилася на сюжетних та композиційних особливостях творів, авторами яких є клясики світової літератури та сучасні письменники. Особливо детально проаналізовано драми „Володимир” (Феофан Прокопович), „Йосип Патріярх” (Лаврентій Горка), „Брама смертельної тіні” (Валерій Шевчук).

Під час засідання Круглого стола

Д-р Любомир Гайда, аналізуючи музичні твори европейських композиторів, які зверталися до образу Івана Мазепи, зазначив: «Гетьман Іван Мазепа був трагічною постаттю, котра залишила яскравий слід у світовій культурі, та далеко не всі мистецькі твори, присвячені його особі, належно поціновані». Головну увагу було звернено на опери західньоевропейських композиторів: Фабіо Кампана (1819-1882), Карло Педротті (1817-1893), Леона Дюбуа (1859-1935), Ільдебрандо Піццетті (1880-1968), Еміля Неріні (1882-1967) та ін. Багато доповнень та питань присутніх стосувалися також різних історичних аспектів діяльности гетьмана Івана Мазепи.
Пресова група НТШ-А