March 6, 2010
Наукове Товариство ім. Шевченка в Америці (НТШ-А)
Українська Вільна Академія Наук (УВАН)
Український Науковий Інститут Гарвардського Університету (УНІГУ)
Українська Вільна Академія Наук (УВАН)
Український Науковий Інститут Гарвардського Університету (УНІГУ)
Відкриття – д-р Альберт Кіпа,
Президент УВАН
«Вплив західньо-европейської політичної думки
на Кирило-Методіївців»
Д-р Анна Процик,
(УВАН/НТШ-А)
«Шевченко: подорожі по Україні»
Олег Коцюба,
(Гарвардський Університет)
“Народність Шевченка”
Д-р Григорій Грабович,
(Гарвардський Університет/НТШ-А)
Закриття – д-р Орест Попович,
Голова НТШ-А
 |
| Альберт Кіпа |
 |
| Анна Процик |
 |
| Олег Коцюба |
 |
| Григорій Грабович |
 |
| Олег Коцюба, Григорій Грабович, Анна Процик, Альберт Кіпа, Орест Попович |
Орест Попович
6 березня 2010 р.
Ми в Науковому Товаристві ім. Шевченка шануємо традиції. А одна з наших традицій, закарбована в програмах і резолюціях Товариства, – це співпраця з іншими українознавчими установами. Зокрема, ми не забуваємо: що найважливіші наукові заходи влаштовуємо спільно з нашою сестринською Академією Наук, УВАН – що передусім відноситься до щорічної наукової конференції на честь нашого патрона, але не тільки.
І так, згідно з тією традицією, що предстаники НТШ-А та УВАН чергуються у відкритті і закритті шевченківських конференцій, сьогоднішню конфренцію відкрив Президент УВАН, д-р Альберт Кіпа. Він є також і вільним членом Управи НТШ-А.
Постійним містком між нашими установами є один із сьогоднішніх доповідачів, д-р Анна Процик, професор історії в Міському Університеті Нью-Йорку, яка займає високі пости рівночасно в обидвох Академіях Наук: Наукового Секретаря в УВАН, а в НТШ-А – Директора Наукової Секції і Делеґата до Світової Ради НТШ. Минулого листопада, д-р Процик дуже успішно репрезентувала американське НТШ у важливих статутових справах історичого характеру на Зборах Світової Ради НТШ у Львові, за що ми їй невимовно вдячні.
Дальше, наша традиція заохочує включати в шевченківських конференціях й інші українознавчі установи, передусім український Гарвард. Сьогодні його репрезентує тут д-р Григорій Грабович, який в НТШ-А є Заступником Голови і Науковим Секретарем. Але при цьому столі д-р Грабович посів зарезервоване стале місце ще довго заки став членом нашої Президії. Як Професор Української Літератури на катедрі ім. Дмитра Чижевського в Гарвардському Університеті, і видатний шевченкознавець, проф. Грабович є постійним доповідачем на наших шевченківських конференціях вже довгі роки.
Тут напрошується згадати проєкт НТШ-А, в якому проф. Грабович грає провідну ролю, а саме вшанування Ювілею 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка, яке припадає на 2014 рік. Проєкт включатиме три видавничі складові:
1. Археографічні матеріяли: «Рецепції Тараса Шевченка: прижиттєва критика і критика перших років після смерти, 1840-1863». Публікація міститиме обширний вступ, матеріяли, статті, коментарі, покажчики, бібліографію, ілюстрації. Орієнтирна дата публікації: 2011 рік. Працю над цим твором вже розпочато.
2. Англомовна наукова монографія про Тараса Шевченка, яка зосереджуватиметься на його творчості. НТШ-А звертатиметься до відомих науковців-шевченкознавців з пропозицією представити попередній варіянт до кінця 2010 року. Орієнтирна дата публікації: 2013 рік.
3. Англомовний збірник наукових праць про Тараса Шевченка і його добу. Орієнтирна дата публікацїї: 2014 рік.
Плянується також ряд наукових конференцій-симпозіюмів на шевченківські теми.
Вшанування 200-річчя н
ашого патрона – це духовний та історичний обов’язок нашого Товариства. А взявши до уваги, що в Україні наукова політика не була визначена навіть за Президента Ющенка, а тим більше непевна тепер, цей обов’язок гідно відзначити Ювілей Тараса Шевченка – паде у великій мірі на нас.
Очевидно, що кошти для реалізації накресленого тут проєкту – величезні, підрахувавши приблизно – яких 300,000 дол. Тут ми змусимо розраховувати на підтримку нашої патріотичної громади, яка, я певний, зрозуміє унікальну історичну потребу запропонованих нами заходів, не тільки з наукової точки зору, але й на загально-національному рівні.
Накінець, не забудьмо, що об’єднуюча роля НТШ-А засягла сьогодні поза американський континент: ми мали прємність привітати і почути серед нас доповідача з України, молодого науковця Олега Коцюбу, який тепер студіює у Гарварді.
Оця назва «молодий науковець» навіває мені спомин із 60-их років, коли НТШ-А влаштувало конференцію іменно для «молодих науковців». Серед запрошених був мій старий друг (на превеликий жаль вже сьогодні покійний), д-р Святослав Трофименко, і я.
Пам’ятаю, як ми обидва зі Славком, всього рік-два після докторату, обурювалися проти цього, на нашу думку, «п’ятна» – «молодий науковець». З оганізаторами конференції ми сперечалися, що науковець може бути або добрий, високоякісний, або ні, а вік його – тут ні при чому.
Справді, наш доповідач сьогодні засвідчив щераз, що ми зі Славком мали рацію – що молодість зовсім не суперечить високому науковому рівневі!