May 6, 2006
постаттю в становленні модерної української літератури
і культури і водночас – рушієм і засновником новітньої
української інтелектуальної, критичної думки
та тих вимірів національної свідомости, які на ній будуються.”
Григорій Грабович
 |
 |
| Григорій Грабович | Олесь Федорук |
Проф. Гарвардського університету Григорій Грабович, директор Інституту Критики, голова редколегії Повного зібрання творів Пантелеймона Куліша. Виступив із вступним словом.
Д-р Олесь Федорук, упорядник тому, науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, член редколегії редколегії Повного зібрання творів Пантелеймона Куліша. У свому виступі закцентував увагу присутніх на кризі, яка існує в сучасній українскій гуманітарній науці, зумовленій відсутністю сучасних науково-критичних й академічних видань українських клясиків. Зусиллями кількох поколінь вчених ми маємо базові видання багатьох клясиків ХІХ–ХХ ст. (Франка, Лесі Українки, Нечуя-Левицького, Коцюбинського, Панаса Мирного, Квітки-Основ’яненка та ін.), проте переважна більшість з них сьогоднішні наукові потреби не задовільняє.
Ці видання, підготовлені в 1960–1980-ті роки, часто-густо були цензуровані, реальний коментар у них був обмежений й відбивав реалії тогочасної совітської системи. За роки незалежності Академія наук, на жаль, не спромоглася виробити чіткої програми з оновлення видань, їх підготовки на якісно новому рівні, зокрема, не здійснювалася й далі не здійснюється підготовка фахівців-текстологів. За цих умов Інститу Критики розпочав безпрецендентний за своєю масштабністю проект Повного видання творів Пантелеймона Куліша, потреба у якому давно назріла.
Видання має академічний характер – тексти у ньому подано якнайповніше з варіантами, науковий апарат складається з поглибленого коментаря й різноманітних допоміжних покажчиків. Видання складатиметься з серій: «Художні твори», «Переклади та переспіви», «Наукові праці. Публіцистика», «Щоденник. Подорожні нариси. Спогади», «Листи», «Мистецька спадщини». Кожна із серій має від одного до десяти томів (листи). У свому виступі п. Федорук розповів про труднощі у підготовці зібрання творів, зокрема, – недостатню опрацьованість джерельного матеріалу. Образно кажучи, вслід за Віктором Петровим, Куліша можна вважати й далі «архівним письменником», себто чимала частина його творчої спадщини ще не оприлюднена, або ж «похована» у виданнях, нині раритетних і не доступних широким колам читачів. Промовистим є той факт, що третину листів у першому томі надруковано вперше, і приблизно таке саме співвідношення друкованих і недрукованих текстів буде у всіх томах цієї серії.
 |
| Григорій Грабович та Олесь Федорук |
Ще один кричущий факт.
Загальновідома історична праця Куліша «История воссоединения Руси», яку автор після першого видання у 1870-х роках наприкінці життя істотно переробив й доповнив, побільшивши з трьох до дев’яти (!) томів, проте не встиг видати, так і спочиває в архіві.
Торкаючись змісту першого тому листів, п. Федорук детально розповів про три контекти, які наскрізно проходять і через цей том, і через усю Кулішеву творість: український, російський і польський. Разом з томом Кулішевих листів проф. Грабович і д-р Федорук презентували також ілюстрований Каталог виставки «Пантелеймон Куліш». Виставка відбулася у січні цього року в Києві у Національному музеї Тараса Шевченка з нагоди презентації цього видавничого проекту й разом із презентацією здобула значний резонанс.
 |
 |
| Анна Процик | Вірляна Ткач |
 |
| Василь Махно, Лариса Онишкевич, Григорій Грабович, Олесь Федорук і Орест Попович |