Круглий стіл, присвячений 100 річчю від дня народження видатного українського поета БОГДАНА ІГОРЯ АНТОНИЧА (1909 -1937)

October 3, 2009


Володимир Ласовський «Портрет Богдана Ігоря Антонича»

Учасники:
Богдан Рубчак,
Михайло Найдан,
Василь Махно

Пісні Ігоря Соневицького
на вірші БОГДАНА ІГОРЯ АНТОНИЧА
у виконанні
Заслуженої артистки України
Людмили Фесенко

Акомпанімент
Христини Карпевич

Василь Махно, Богдан Рубчак, Михайло Найдан

100 ліття Антонича в НТШ-А

На 5 жовтня 2009 припав 100 річний Ювілей одного із найвидатніших українських поетів 20 століття Богдана Ігоря Антонича (1909-1937). Поет, якого забули одразу після смерти та який не зі своєї волі «випав» з літературного контексту на кілька десятиліть, тріюмфально повернувся у літературне життя й до читача у другій половині 60-тих років завдяки зусиллям Святослава Гординського і Богдана Рубчака в Америці, Миколи Неврлого в Чехословаччині та Дмитра Павличка в Україні. Тоді, коли майже одночасно вийшли зібрання творів Антонича. Шість поетичних збірок («Привітання життя» (1931), «Велика гармонія» (1932), «Три перстені» (1934), «Зелена євангелія» (1934), «Книга Лева» (1936), «Ротації» (1938) забезпечили Богданові Ігорю Антоничу незаперечне місце в українській та світовій поезії. До того ж, у його літературній спадщині – літературна критика, теоретичні статті про мистецтво, лібретто до опери «Довбуш», незакінчений роман «На другому березі», переклади европейських поетів, листи до різних адресатів, – усе, що витворює повний образ Антонича-літератора. Його поетична мова стала каноном в українській поезії, помітно вплинувши на кілька літературних поколінь, його творчість постійно провокує нових дослідників дошукуватись таємниць поетичного слова..

На круглому столі, що його улаштувало НТШ-А з нагоди Ювілею поета, виступили д-р Богдан Рубчак, д-р Михайло Найдан та Василь Махно. Д-р Богдан Рубчак – автор багатьох праць про творчість Антонича та один із упорядників його «Зібраних творів» багато спричинився до відчитання справжнього Антонича. Д-р Михайло Найдан останніми роками плідно працює як перекладач поезій Антонича англійською мовою, результатом цього є двомовне видання «Велика гармонія» (Львів, Літопис 2007). Проф. Найдан також до Ювілею підготував велику збірку вибраних віршів Антонича, котру видрукує університетське видавництво в Америці та упорядкував низку статтей про поета в “Ukrainian Quarterly” українських та американських антоничезнавців. Василь Махно – автор дисертації про творчість Антонича.

Розмову розпочав д-р Богдан Рубчак, обравши темою свого виступу роздуми про постать Антонича в літературних творах. Він детально зупинився на романові Юрія Андруховича «Дванадцять обручів», в якому Антоничеві присвячено не один уступ. На думку д-ра Рубчака, Андрухович досить вільно підійшов до витлумачення особистого життя поета, що зовсім не відповідає реальному станові речей. Мабуть, така настанова романіста й спричинила бурхливу реакцію читацької публіки, особливо в львівських літературних колах. Для Рубчака ця довільність, себто альтернативна історія, котру Андрухович використовує як стилістичні засоби разом із кітчевістю, авантурним романом, сценарієм, кіномонтажем тощо, свідчить про «боротьбу» із Антоничем, що зазвичай трапляється поміж тим, хто впливає і тим, хто відчуває вплив.

Д-р Михайло Найдан розповів свою історію взаємин із Антоничем та його текстами, про свої пляни як перекладача поетових творів. На думку Найдана, поетичний текст Антонича надзвичайно складний не лише структурою поетових метафор, а також як текст, котрий нелегко перекласти англійською мовою. Натомість праця над перекладами віршів Антонича триває і, як результат, на вечорі було прочитано кілька віршів українською та паралельно англійською мовою. Д-р М. Найдан також відзначив магнетизм поезії Богдана Ігоря Антонича та його вплив на українську поезію.

Василь Махно зауважив, що поезія Антонича цілком співвідноситься із подібними пошуками у ранній творчості Павла Тичини та Володимира Свідзінського, її космізм, космогонія, метафізичні шукання мають точки дотику із подібними і водночас відмінними елементами в усіх трьох поетів. Лемківське походження Богдана Ігоря Антонича це лише один чинник, який
формував Антонича, іншими, й не менш важливими, були: сучасна йому европейська культура та місто Львів. Для розуміння Антоничевого мистецького досвіду не зайво вчитатися у його літературну та мистецьку критику, в яких він висловлює своє розуміння поезії та мистецтва.
Насамкінець Заслужена артистка України Людмила Фесенко під акомпанімент Христини Карпевич виконала три пісні Ігоря Соневицького на слова Богдана Ігоря Антонича.

Бібліотека НТШ влаштувала виставку творів поета і літературно-критичних праць, присвячених його творчості. Серед експонатів – рідкісний томик Антоничевих «Вибраних поезій», виданий «Українським видавництвом» у Кракові в 1940 р.
Пресова група НТШ-А

Заслужена артистка України Людмила Фесенко
і піяністка Христина Карпевич